Понедельник, 08.03.2021, 21:35
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Форма входа
Поиск
Календарь
«  Август 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 122
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Сайт Горловской ОШ №17

Главная » 2011 » Август » 21 » Рекомендации к проведению первого урока 2011-2012 уч.года
19:10
Рекомендации к проведению первого урока 2011-2012 уч.года
Методичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх
та професійно-технічних навчальних закладах області
Першого уроку «Україна - наш спільний дім»


Позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України. На політичній карті світу з’явилася нова незалежна держава – Україна. Цей день став головним святом для країни.
З метою відзначення 24 серпня 2011 року двадцятиріччя незале́жності України 2011- 2012 навчальний рік у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах має розпочатись Першим уроком на тему «Україна – наш спільний дім».
Головною метою уроку є ознайомлення учнівської молоді з основними етапами державотворення та засадами демократичного й суспільного устрою України, її досягненнями за роки своєї розбудови; закріплення знань про державну символіку; виховання особистої відповідальності за долю держави і народу.
День Незалежності України – це результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати власну національну державу. Процес зародження й розвитку державницької ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах суперечливим і трагічним. Це великою мірою зумовлено надзвичайно непростою історичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення.
Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея. Розглядаючи на уроці основні етапи розвитку української державності (наприклад, Київської Русі, Української козацької держави, України під час визвольних змагань тощо), «гортаючи» важкі сторінки нашої історії, слід значну увагу приділити життєстверджувальними подіям. Акцент доцільно зробити на розбудові національної держави за роки незалежності, пов’язуючи події регіонального масштабу із всеукраїнськими. Є сенс підготувати та використовувати презентаційний матеріал у вигляді перебігу подій, які ілюструватимуть найяскравіші етапи 20-річного розвитку країни. Унаочненням на уроці можуть слугувати ілюстративні матеріали: репродукції краєвидів України, національне вбрання українців різних регіонів, портрети відомих діячів історії, політики, культури, фотокартки учнів, їхніх родин.
Із проголошенням незалежності Україна почала брати активну участь у світовій політиці як повноправний суб'єкт міжнародного права. При цьому варто зазначити, що основні принципи зовнішньої політики України визначені в Декларації про державний суверенітет України (1990), Основних напрямках зовнішньої політики України (1993), в Конституції України (1996).
На Першому уроці доцільно розкрити, що важливим етапом у житті країни є прийняття V сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції (Основного Закону України), 15-річчя якої відзначили у червні 2011 року. Важливе місце у формуванні національної самосвідомості школярів, юних громадян України, відводиться державній символіці. Україна має свій Державний Герб, Державний Прапор, Державний Гімн і державну мову, виникнення яких має свої історичні корені. Рекомендуємо розглянути ці питання на Першому уроці.
За час незалежності Україна подолала шлях від формальної республіки у складі колишнього СРСР до визнаної світом держави (понад 120 країн визнали її, а майже із 90 країнами встановлено дипломатичні відносини). Це свідчить про те, що народ України є єдиною нацією, досягнення якої складають вагому частину культурного розвитку світової спільноти. Під час проведення Першого уроку вчитель має досягти усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності та полікультурності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо. Базовими рисами громадянина мають стати висока професійність, творчість, комунікативна духовність, які формуватимуть у школярів виважені життєві орієнтири й цінності, закладатимуть підвалини відповідної соціальної поведінки.
Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними. Але обирати їх слід відповідно до вікових особливостей школярів, рівня сформованості класного колективу, враховуючи кількість учнів, тип навчального закладу тощо.
Перший урок у 1 класі варто поєднати з ознайомленням першокласників зі школою, її традиціями, історією їх населеного пункту.
Метою уроку для учнів 2-4 класів має бути сприяння формуванню і розвитку уявлень про такі поняття і положення, як: «моя Батьківщина – Україна», «рідний дім», «патріот і громадянин». Бажано, щоб учні розуміли, що вони, їх родини – це складова народу України, усвідомлювали, що успішне навчання в школі, – це їх обов’язок перед суспільством і державою. Доцільним також буде проведення конкурсів малюнків про сімю, родину, вулицю, школу, рідний край, Україну.
Урок доцільно провести у формі бесіди, гри-мандрівки, уявної подорожі з використанням матеріалів українського народознавства, художніх творів, віршів про рідну землю.
Для учнів середньої та старшої ланки Перший урок можна провести на базі шкільних чи краєзнавчих музеїв. Розкриттю теми уроку сприятимуть запрошені представники державної влади, громадськості та творчої інтелігенції, учасники історичних подій, знавці і шанувальники історії рідного краю. Рекомендуємо широко використовувати документи, спогади, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на уроці емоційно-піднесену атмосферу, підсилять виховний вплив навчального матеріалу.
Учнів середньої ланки варто також знайомити з державотворенням через історію їхніх родин. Доцільно буде обговорити наступні питання: як позначилося проголошення незалежності України на долі моєї родини; пам’ять про події, що передували проголошенню незалежності України. Бажано, щоб розповіді вчителя та учнів були доповнені свідченнями очевидців Акту проголошення незалежності України чи родинними спогадами.
У 9-11 класах загальноосвітніх та у професійно-технічних навчальних закладах необхідно розкрити історичне значення проголошення вільної самостійної держави – України, розповісти про діяльність учасників руху за незалежність, показати витоки їх патріотизму. Учителі мають ґрунтовно опрацювати з учнями терміни «патріотизм», «нація» та розкрити їх сутність. Необхідно акцентувати увагу на тому, що патріотизм – звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки в надзвичайних ситуаціях.
Урок може бути проведений для окремого класу, паралелі чи всієї школи. Важливо, щоб учні знали і розуміли події початку 90-х рр. ХХ ст. і могли висловлювати власну думку з цього приводу.
Пріоритетним завданням учителя, який проводитиме Перший урок, є максимальне використання потенціалу творчих здібностей та обдарувань учнів під час організації інтелектуальних ігор, дискусій, диспутів, прес-конференцій, засідань круглого столу, тематичних діалогів, ділових ігор та інших інтерактивних форм роботи, що емоційно збагатять урок.
Рекомендуємо керівникам загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів організувати тематичні експозиції, виставки з використанням ілюстративно-документальних матеріалів щодо здобуття й утвердження незалежності; виставки художніх творів і творів мистецтва, присвячених видатним сторінкам історії України; досягнень у суспільно-гуманітарній, природничо-математичній, військово-технічній, медичній галузях сучасної української науки, фізичної культури і спорту тощо.
Варто також звернути увагу на видатні дати цього року, зокрема відзначення 450-річчя створення Пересопницького Євангелія – найважливішої пам'ятки української книжної і народної мови XVI ст., а також незрівнянного зразка українського живопису та рукописної книги незадовго до початку друкарства в Україні.
Просмотров: 698 | Добавил: redaktor | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: