Суббота, 20.01.2018, 03:42
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Форма входа
Поиск
Календарь
«  Февраль 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
232425262728
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 114
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Сайт Горловской ОШ №17

Главная » 2015 » Февраль » 1 » ДИСТАНЦИОННОЕ ОБУЧЕНИЕ УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК Учитель - Н.Ю. Захарченко
17:50
ДИСТАНЦИОННОЕ ОБУЧЕНИЕ УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК Учитель - Н.Ю. Захарченко
Українська мова

5 клас
► Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Запишіть речення, знайдіть звертання, поясніть розділові знаки.
1. Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу (Д. Павличко). 2. Встає Кобзарева зоря над тобою, моя Україно! (Я. Ярош) 3. О хмаринко грайлива, яка ти щаслива! (/. Гнатюк) 4. Здрастуй, мій сонячний краю, ти снишся мені і тут (О. Гончар).
► Складіть речення з пропонованими словосполученнями в ролі звертань.
Любий друже, школо моя, матінко рідна.
► Проаналізувавши вже записані речення, складіть схеми речень зі звертаннями.
► Випишіть речення зі звертаннями. Прочитайте виразно виписані речення.
1. Кожна людина повинна пам'ятати своє коріння. 2. Людино, пам'ятай своє коріння. 3. Витоки української культури пов'язані з існуванням Трипільської культури, а також з праслов'янською культурою. 4. Любі діти, вивчайте історію своєї країни!
► Прочитайте текст.
Казки є дуже важливим видом творчості. Вони навчають дітей бачити прекрасне в навколишньому світі, відчувати барвистість, багатство життя.
Казки передають колорит народних звичаїв, містять основи народного світогляду, закладають дітям міцні підвалини народної моралі. Так, Грінченко відзначав, що казка є чудовим навчальним матеріалом. Тож не дивно, що історія виникнення казок вже нараховує тисячі років.
Українська народна казка становить єдиний блок нашої народної культури, утворений кількома потужними шарами, які виникли в різні історичні епохи. Найдавніші казки склалися задовго до виникнення державних утворень на нашій землі, до прийняття нашими предками християнства. Це, насамперед, казки про тварин, фантастичні казки, як-от: казки про Яйце-райце, про Котигорошка.
Чимало українських письменників теж творили казки. Серед них Іван Франко, Леонід Глібов, Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Григорій Квітка-Основ'яненко, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Пантелеймон Куліш, Василь Сухо-млинський та багато-багато інших. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу.
Використовуючи народні мотиви для створення казок, наші письменники поповнювали скарбничку української культури. Так само і авторські казки, передаючись від батьків до дітей, з часом теж можуть стати народними (3 енциклопедії).
Дайте відповідьі на питання за змістом тексту
- Чого, на думку автора, навчають казки дітей?
- Що сказав Грінченко про казку?
- Коли склали найдавніші казки?
- Про що були найдавніші казки?
- Хто з українських письменників звертався до жанру казки?
► Складіть діалог з теми «Чому ти любиш казки?». Використовуйте якомога більше звертань.
► Поставте іменники у кличному відмінку, запишіть. З двома складіть речення.
Мама, матуся, ненька, тато, татко, бабуся, дідусь, дід, сестра, сестриця, брат, братик, тітонька, дядько.
► Виразно прочитайте вірш. Визначте його головну думку. Вивчіть напам'ять.
ЗВЕРТАННЯ
Чи всі ми вмієм спілкуватись.
По-українськи привітатись?
Чи всі вітання наші ґречні.
Теплом зігріті та сердечні?
А є ж такі чудові форми:
Шановні і вельмишановні!
А побажання — теплі й щирі:
Здорові будьте, як вода,
Багаті будьте, як земля.
Веселі будьте, як весна!
І ви, добродію і пане,
І ви, добродійко і панно,
І господарко, й господине!
И звертання кожне не єдине
Звучить яскраво і ласкаво!
Д. Білоус
► Складіть 4—5 речень зі звертаннями до своїх друзів.
6 клас

► Завдання: дати якомога швидше більше правильних відповідей на питання:
1) Що таке прикметник?
2) На які групи за значенням поділяються прикметники?
3) Які прикметники називаються якісними? Приклад.
4) Які прикметники називаються відносними? Приклад.
5) Які прикметники називаються присвійними? Приклад.
6) Які прикметники можуть утворювати ступені порівняння?
7) Як утворюються форми вищого ступеня порівняння?
8) Як утворюються форми найвищого ступеня порівняння?
9) Чи всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння? Які не можуть?
►Завдання: Виразно прочитайте поезію. Письмово визначте в ній прикметники. Яка між ними різниця? Утворіть можливі ступені порівняння.
Ромашка
На стрункій високій ніжці
Біля річки, на лужку,
У косинці-білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим посміхалася мені…
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: - Ні!
(М.Познанська)
►Завдання: Виправте помилки, пов’язані з утворенням ступенів порівняння прикметників.
Самий спритніший, найбільш популярніший, більш кращий, найчорнявенькіший, маліший, тонкіший, найбільш сивий, гніді ший.

►Завдання: придумати казкову історію, яка б пояснила назву рослини ведмежа трава; скласти кросворд з прикметниками будь-якої групи за значенням.

7 клас

►Завдання: Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Поміркувати, чим для вас є рід і яке він має значення. Кого ви відносите до членів свого роду?
Рід — це велика родина (відома в Україні під назвами «пеперище», «служба», «сім’я», «дворище», «хутір»), що, відокремившись, проживала у своєму дворищі, оселі. Рід, маючи своє спільне майно — ріллі, ловецькі терени, стада худоби, вів спільне господарство під проводом свого старшини. Це була суспільна група — невелика, але суцільна, злучена крупними зв’язками та спільними інтересами. За своїх членів рід солідарно заступався, обороняючи їх від кривд. Згодом, під впливом економічного прогресу, рід, утративши суцільність, розпався на малі самостійні родини. Кожна родина вела своє окреме господарство, маючи свій дім з господарськими будовами, своє поле, худобу тощо, але ліси, пасовиська, озера лишалися спільною власністю цілої оселі-громади. Проте пам’ять належності до роду не губилася. Давні родові традиції жили в родах боярських, шляхетських, міщанських, селянських, священницьких (За М. Стельмаховичем).

►Завдання: Знайти слова, які пояснюють у реченнях дієслова, указуючи на додаткову дію. Яку синтаксичну роль вони виконують? Чи змінюються за особами й числами? На які запитання відповідають?
Записати якомога більше синонімів до слова рід. Скласти з ними 3–4 речення, увівши до їх складу дієприслівники.

►Завдання: Дібрати антоніми до слів говорити, прикріпивши, зберегти.

►Завдання: Скласти 3–4 речення, використовуючи дієприслівники.

►Завдання: Прочитати текст. Які почуття він викликав у вас? Поміркувати, що відбиває заголовок тексту — тему чи основну думку. Аргументувати відповідь. Дібрати власний заголовок.

МАТИ
Мати вірила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік, що вона, гніваючись, може бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого.
Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав, повернувши до сонця, соняшник, мати, беручи мене, малого, за руку, вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша у світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче, радіючи, дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує оп’янілий джміль. Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуться думкою і серцем… (За М. Стельмахом).

►Виписати дієприслівники. Визначити їх ознаки, спільні з дієсловом і прислівником. Яку синтаксичну роль вони виконують?

►Розказати про свою матір (яка її зовнішність, яке значення має у вашому житті, які риси характеру їх властиві), використовуючи дієприслівники.

►Завдання: Дослідження-характеристика
Прочитати прислів’я і приказки. Визначити, які з виділених слів означають основну дію, а які — додаткову. Довести правильність своєї думки.
1) Хто слухає, а хто окунів ловить слухаючи.
2) Шкода перемішувати тісто, виймаючи з печі.
3) Зайшовши за Дунай, та й додому не думай.
4) Скінчивши діло, гуляй сміло.
5) Ледачий ївши гріється, а робивши мерзне.
6) Упоравшись з роботою, можна відпочивати.
7) Лінивий сидячи спить, лежачи робить (Нар. творчість).

Пояснити значення кожного прислів’я або приказки.

Продовжити ряд прислів’їв і приказок двома-трьома власними.

► Завдання:Скласти і записати 5–6 речень із фразеологізмами

9 клас

►Завдання Прочитати текст. Дослідити його синтаксичну організацію. Списати. Виділити частини складних речень, підкресливши граматичні основи. Указати на засоби зв’язку (інтонація, сполучники, сполучні слова).
Сіре небо кошлатилося брудними отарами, блищала дорога, а над річкою і над калюжами підіймався серпанок. Тхнуло мокрими парканами, які простягалися з одного боку їхнього завулку і з другого у глибину того туманцю, і там пропадали, ніби туман їх поїдав. Пахло ще травою й мокрим листям; брудні хмари хиталися й вигинались, погойдуючи вкритими вологим болотом спинами (В. Шевчук).

Довести, що в перших двох складних реченнях наявні різні види зв’язку.
Пояснити вживання крапки з комою в останньому реченні.
Установити відповідність між схемами і вжитими в тексті складними реченнями.
1. [... ім. ] , (сп. сл. які …) , і [ ... ], (спол. ніби …).
2. [ ... ] ; [ ... ].
3. [ ... ] , [ ... ] , а [ ... ].

►Завдання Записати складні синтаксичні конструкції. Виділити засоби зв’язку в них.
Указати на тип конструкції:
а) з безсполучниковим і сурядним зв’язком;
б) з безсполучниковим і підрядним зв’язком;
в) з сурядним і підрядним зв’язком.
1. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи запідпальомкає перепелиця.
2. Якось обернулася Харитя назад, щоб покласти нажату жменьку, глянула навкруги — і страх обхопив її.
3. Босі ноженята ступали по втоптаній стежці, над головою, межи колосками, синіло небо, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям.
4. Харитя почула, що її маленьке серце заболіло, наче хто здавив його в жмені; сльози затремтіли на її довгих віях.
5. Торік Харитя була ще маленька, маленькими рученятами вона не могла вдержати серпа, а тепер вже виросла, набралася сили, і руки побільшали.
6. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг.
7. Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер… (З тв. М. Коцюбинського).
Пояснити відсутність коми перед сполучником і в першому реченні.
Визначити складне речення, у якому одна з частин є умовно односкладним реченням. З’ясувати його вид.

►Завдання Дослідити структуру речень. З’ясувати, які з них не є складними реченнями з різними видами зв’язку.
1. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темніє просо.
2. Харитя поглядала в той куток, де лежав серп, і думала свою думу.
3. Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними.
4. Василько їхав лісом, коні глибоко поринали в сніг і ледве-ледве переступали з ноги на ногу.
5. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалася тепла, ясна_ батькова хата.
6. Хо сидить на росяній траві, а стара пам’ять його підсовує йому образи, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духу людського.
7. Василько глянув навкруги: здорові дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди простягали до нього цупкі чорні гілки (З тв. М. Коцюбинського).

Виписати складні синтаксичні конструкції. Визначити вид їх. Накреслити схеми (лінійні й рівневі).
Схарактеризувати речення, що не є складними синтаксичними конструкціями. Визначити, які з них є простими ускладненими реченнями, а які — складними.

►Завдання Визначити складне речення, у якому наявні всі типи зв’язку: безсполучниковий, сурядний і підрядний.
1. Вітер на травах квітне,
і хвиля у берег б’є,
бо в серці моєму рідне
було і сьогодні є…
В. Підпалий
2. Шкільне минуле в пам’яті озвалось:
писав я «мати» в зошиті, й мені
таким широким слово це здавалось,
що думав я — воно у множині.
А. Бортняк
3. Людське життя не заміліє,
Зробіть лиш те, що попрошу:
Усі, хто про безсмертя мріє,
Хай схиляться до споришу.
М. Руденко
4. Проспівали півні опівнічні,
І село потонуло у сні,
Тільки ніч, безовидна, як вічність,
Не дає забутися мені.
І. Гнатюк

►Завдання Схарактеризувати засоби зв’язку.
1. Під променями сонця танула крига, … річки весело грали, … малі діти гомоніли, тулилися до більших рік і плинули все далі до моря.
2. Біла скатертина снігу зійшла з полів і лугів, … очам бузьків показалися широкополі лани, … зеленіли густою рунню озимини, жита-пшениці, ополощені теплим весняним дощиком (З тв. Т. Бордуляка).
3. … гілки покидає останній листочок, верба шукає забуття й покори в холодах, у снігах, … ці речі для життя неприйнятні.
4. Обережно ступаю по шерхкій гамі кольорів, … по своїх літає, … серцю хочеться знати, … кольором воно колись упаде до цієї рідної землі (З тв. В. Думанського).
5. … Федір Каченовський, півчий при дворі російського імператора, у середині ХVІІІ століття купував на Чернігівщині два хутори, він, звісно, й уявити не міг, … мине час — … його земля стане знаменитою дворянською садибою, унікальним архітектурно-парковим ансамблем (В. Панченко).
6. Повертало на обід, … здавалося, … день ще й не починався (С. Скляренко).
7. На вогонь можна дивитися нескінченно й щоразу бачити в ньому щось нове, … потім настає мить, … вже ні про що не думаєш (О. Васильківський).
Накреслити рівневі схеми відновлених синтаксичних конструкцій. Визначити вид складних речень з різними видами зв’язку.
►Завдання Скласти узагальнювальну таблицю (або схему) на тему «Основні види складних речень з різними видами зв’язку». На кожен вид синтаксичної конструкції дібрати приклад з художньої літератури.
11 клас

►Завдання Опрацюйте пам’ятку.
Пам’ятка «Сім правил до теми»
1. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери.
2. Якщо слова автора стоять усередині прямої мови, то можливі три варіанти розділових знаків: «П, — а, — п». «П, — а. — П». «П, — а: — П».
3. Цитати завжди беремо в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді вона пишемо з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.
4. Віршований текст у лапки не беремо, оформляємо як звичайну цитату.
5. Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.
6. Якщо репліки записуємо не з абзацу, а підряд, то кожну з них беремо в лапки, а між ними ставимо тире: «П, — а. — П?» — «П, — а. –П».
7. Різновид цитати — епіграф. У лапки не беремо. Вказівку на джерело пишемо під епіграфом справа без дужок, крапку після неї не ставимо.
►Завдання Спишіть, вставляючи розділові знаки та на місці крапок букви.
Підв..ди мої вії з..лені просить дер..во в лузі (А. Малишко). Не барися мій синочку швидше пов..ртайся сказав старий та й заплакав (Т. Шевченко).
►Завдання Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при прямій мові.
1. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І. Франко). 2. Пам’ятаю, казала мені мати Цей світ як маків цвіт Зранку цвіте до вечора опаде! (О. Довженко). 3. Роби добро казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д. Павличко). 4. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя (Г. Тютюнник). 5. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О. Гончар). 6. Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. Все! Навіть серця (О. Гончар).
►Завдання Перепишіть діалог, розставте розділові знаки. Прочитайте виразно.
Кажуть, ви вже одержали призначення? звернувся до Інни археолог після мовчанки. Так, незабаром з училищем розпрощаюсь. Берете курс на Кураївку. Кличе вас берег любові… Звідки ви це знаєте? здивовано запитала дівчина. Багато що про вас знаю. Цікавлюсь. Це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень зітхнув він. Аж дивно чути. Нічого дивного. Люди шукають скарби. Та не завжди шукають їх там, де вони лежать. А вони, може, під тобою. Отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття. Знов якось загадково. Ви бажаєте ясності чіткості різкості? Не знаю, як треба говорити в таких випадках, Інно… Колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! Розумієте? Прийміть, не відкидайте їх, Інно, і він простягнув їй руку. Ви жартуєте? сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. Рука і серце повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. Не годиться такими речами жартувати… Які жарти! (О. Гончар).
►Завдання Завдання 1–12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1 ВАРІАНТ
1. Як об’єднуються частини в реченні з прямою мовою?
А за змістом та інтонаційно; Б за допомогою сполучників;
В за змістом; Г за допомогою розділових знаків.
2. Які розділові знаки вживаються при прямій мові?
А кома; Б лапки, тире, двокрапка;
В тире; Г крапка з комою.
3. Слова автора — це:
А речення, що вказує, кому належить пряма мова;
Б речення, що вказує на манеру вести розмову;
В речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше;
Г речення, що вказує на опис ситуацій мовлення.
4. У реченні Чого зажурився, мій любий козаче?» — питає дівчина вродлива слова автора стоять:
А перед прямою мовою; Б після прямої мови;
В усередині прямої мови; Г немає слів автора.
5. У реченні Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий» слова автора стоять:
А немає слів автора; Б після прямої мови;
В усередині прямої мови; Г перед прямою мовою.
6. У реченні Прощай, Самсоне! — крикнула зрадлива. — Ти думав, що для тебе я забуду родину? слова автора стоять:
А перед прямою мовою; Б після прямої мови;
В усередині прямої мови; Г немає слів автора.
7. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора?
А «Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».
Б «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».
В «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».
8. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, після якої стоять слова автора?
А «Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.
Б «Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.
В «Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.
Г «Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.
9. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, перед якою стоять слова автора?
А Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».
Б Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».
В І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»
Г Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
10. Речення Мова живе завжди поряд з піснею, сестрою її рідною (Олесь Гончар). — це:
А пряма мова;
Б репліка діалогу;
В цитата; Г непряма мова.
11. Яка схема відповідає реченню: «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, — не багацько нас є», — говориться в народній пісні?
А А: «П (?!)».
Б «П», — а.
В «П (?!)» — а.
Г «П», — а, — «П».
12. Правильно оформлено цитату в реченні:
А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».
Б Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
В Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.
Г З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».
2 ВАРІАНТ
1. Непрямою мовою називається:
А чуже мовлення, передане довільно;
Б слова, які вказують, кому належить гучне мовлення;
В чуже мовлення, передане дослівно.
Г чуже мовлення, передане не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання.
2. У разі заміни прямої мови непрямою речення буде:
А простим; Б складним будь-якого типу;
В складнопідрядним. Г складносурядним.
3. У якому варіанті правильно замінено пряму мову непрямою? «А як ти розумієш щастя?» — спитала у свою чергу Рая.
А Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.
Б Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.
В Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.
Г Рая у свою чергу спитала про щастя.
4. Чи можна речення з прямою мовою «Це Кармелюк! Де він? Ось він!» — пронеслось у натовпі перебудувати у речення з непрямою мовою?
А так;
Б ні;
В потрібно декілька речень, щоб передати зміст;
Г потрібно створити діалог.
5. У якому варіанті неправильно замінено речення з прямою мовою? «Доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе», — писав Іван Цюпа.
А На думку Івана Цюпи, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Б Іван Цюпа писав, що доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
В Іван Цюпа писав, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Г Доброта, згідно з думкою Івана Цюпи, — це найбільше досягнення людини, прекрасне і свята.
6. У реченні Щастя, як сказав німецький письменник Рудольф Пресбер, — це слово, яким ми позначимо те, чого досягли інші є:
А пряма мова;
Б непряма мова;
В цитата.
Г діалог.
7. Цитата — це:
А пряма мова;
Б одиниця мовознавчої науки;
В невласне пряма мова.
Г дослівний (точний) уривок з чийого-небудь тексту або висловлювання, що служить для підтвердження чи пояснення певної думки.
8. Якщо цитату наводять у вигляді прямої мови, то вона:
А береться в лапки; Б виділяється як пряма мова;
В пишеться без лапок; Г пишеться у дужках.
9. Віршова цитата, записана у вигляді строфи:
А береться в лапки;
Б пишеться в дужках;
В пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;
Г не береться в лапки.
10. У якому варіанті неправильно оформлено цитування?
А Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).
Б Правильно говорять, що «Хліб — усьому голова».
В Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
Г Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив».
11. Кожна репліка діалогу:
А пишеться з нового рядка;
Б пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;
В пишеться з нового рядка і береться в лапки;
Г пишеться без лапок і без дужок.
12. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено):
А Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.
Б Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.
В Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.
Г Яка краса писав Рєпін з України.
►Завдання Складіть і записати діалог із морально-етичної теми.
Просмотров: 881 | Добавил: FORsXIE | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: